Вчитель російської мови та світової літератури Вітко М.І.

Сучасні літературознавчі підходи
до аналізу художнього тексту

Школа має навчати дитину орієнтуватися у величезному просторі інформації, уміти відрізняти інтелектуальну літературу від масової. Це сприяє розумінню стилістичних, композиційних особливостей всесвітніх літературних шедеврів, що розвивають планетарне мислення, формують уміння аналізувати літературний твір, дають змогу вільно орієнтуватися в культурному просторі.

Аналіз твору має стати основою літературної освіти учнів, яку вони набувають у процесі вивчення курсу зарубіжної літератури. Навчитися аналізувати літературний твір означає: сприймати його не пасивно, а осмислено, активізуючи всі якості культурного читача; глибоко проникати в тканину художнього твору; розуміти його не на побутовому рівні, а в контексті розвитку світової культури, філософської думки, з позиції духовних прагнень свого часу; і врешті-решт, уміти оцінити й отримати справжню естетичну насолоду від твору як мистецтва слова.

Над науково-методичною темою «Сучасні літературознавчих підходи до аналізу художнього тексту» працюю другий рік.

За твердженням О.Ніколенко, «хоч які б методичні прийоми обрав учитель, які б інноваційні технології він використовував на уроці, усі вони мають бути зумовлені самим твором та специфікою його аналізу. Тільки твір і його аналіз, - вважає вчений, - визначають методику його вивчення (і в жодному випадку не навпаки)». В.Г. Маранцман вважає, що «в основу шкільного розбору твору завжди покладено літературознавчу концепцію. Вчитель повинен враховувати досягнення літературознавства на рівні загального осмислення художнього твору, а не лише коментарів». Автори книги «Техне майевтике» Є.Волощук і Б.Бігун теж указують на необхідність урахування літературознавчого дослідження.

Літературознавчий аналіз допомагає з’ясувати істини самого тексту, про які може не здогадуватись навіть сам автор, які виникають у результаті інтерпретації кількох текстів одного митця, зіставлення творів кількох письменників однієї доби, різних історичних періодів, різних країн та епох. Необхідність застосування різних видів аналізу під час вивчення творів світової літератури зумовлено особливостями самих текстів, необхідністю пошуку нових підходів і прийомів щодо аналізу художнього твору.

Актуальність застосування сучасних літературознавчих підходів до аналізу художнього тексту у шкільній практиці зумовлена тим, що «традиційні підходи до вивчення творів світового красного письменства не застаріли – просто вони перестали бути єдино прийнятними, а по-друге, за допомогою цих методів адекватно аналізувати такі естетичні феномени, як література модернізму чи, тим більш, література постмодернізму, просто неможливо».

У методиці викладання літератури до проблеми літературознавчого аналізу на уроках світової літератури звертались Шалагінов Б.Б, Ісаєва О.О., Бабенко К.П, Ніколенко О.П., Клименко Ж.В. Більшість дослідників заохочують учителів до збагачення методичної палітри літературознавчою методологією. Як зазначає Н.Мірошникова, «знання з методології дають змогу вчителю літератури оцінити й осмислено обрати методичне рішення, саме те, яке відкриє школяру невичерпний світ літературного твору». На думку Л.Мірошниченко, «вчителю необхідно бути обізнаним з усіма видами аналізу, які існують в літературознавстві, бо саме вони і становлять методологічну основу аналізу художнього твору».

Чимало вчених особливо важливим у процесі вивчення творів різних національних літератур вважають компаративний аналіз, який ґрунтується на виявлення спільного й відмінного в літературних явищах шляхом їх порівняння. Компаративний аналіз дає учням можливість впевнитися в тому, що літературний твір не існує ізольовано, він є частиною світової літератури в її русі, розвитку. Мета шкільного компаративного аналізу – глибше розкрити ідейно-естетичну сутність кожного з порівнюваних творів чи процесів: дати історико-літературне пояснення відповідностей або відмінностей літературних явищ різних письменств; сприяти розумінню духовної єдності і національної своєрідності різних літератур в культурно-історичному розвитку суспільства. В старших класах звертаємось до такого різновиду компаративного аналізу як імагологічний аналіз (дослідження функціонування тих самих образів у різних національних літературах).

Так, учні 10 класів працювали над вирішенням питання: «Як зображено Наполеона в творах Стендаля, Ф.Достоєвського та Л.Толстого?»

- Ким був Наполеон для Жульєна Сореля? Як це вплинуло на життя головного героя? Чи міг Стендаль по-іншому зобразити Жульєна, якби не було захоплення Наполеоном?

- Як Достоєвський пояснює вчинки свого персонажа? Чи можна зрозуміти авторське ставлення до нього? Яку роль в житті Раскольникова відіграв Наполеон?

- Чим пояснити авторське ставлення Л.Толстого до Наполеона? Чому його образ має карикатурні риси? Кого протиставляє автор Наполеону?

- Що призвело до того, що європейська література ХІХ століття приділяла стільки уваги образу Наполеона?

Учні 11 класу під час вивчення творчості Гійома Аполлінера мали можливість порівняти його твір «Лорелея» з баладою Г.Гейне «Не знаю, що стало зі мною…». В результаті роботи учні дійшли висновку, що твір Гейне – ліричний з елементами фантастики, «Лорелея» Аполлінера – ліро-епічний твір, позбавлений фантастики. Для Гейне основне – зображення переживань ліричного героя, особиста трагедія поета, що потрапив у полон ілюзій; Аполлінер же звертає більше уваги на образ самої Лорелеї, трагічний конфлікт героїні з бездуховним світом.

І літературознавці, і методисти пропонують використовувати у шкільній практиці культурологічний аналіз, який передбачає входження в художній текст, осягнення його системи цінностей, авторської моделі світу та людини й через текст занурення в певну культуру або силове поле культур. Так, без знання особливостей етнопсихології єврейського народу, його традицій та звичаїв незрозумілим залишиться оповідання А.П.Чехова «Скрипка Ротшильда». Необхідно пояснити, що таке єврейський оркестр, чому Яків Бронза, ображаючи Ротшильда, називає його «чеснок». Ці ж знання про єврейський оркестр допоможуть учням 11 класу пояснити слова в поезії Пауля Целана, чому в’язнів концтабору змушують «грати до танцю». Таким чином, елементи культурологічного аналізу на уроці літератури сприяють розширенню культурного світогляду учнів, усвідомленню значення культури для розвитку людства, кращому розумінню місця рідної культури у світі.

Є.Волощук вважає, що «процес формування читацької культури школярів важко уявити без хронотопічних категорій, адже унікальність художнього світу, створеного автором, «матеріалізується у своєрідності його параметрів – часу і простору, які охоплюють основні складові цього світу: образи людини, природи, речей, автора, забезпечують єдність і цілісність художньої реальності… відштовхуючись від одного образу простору або часу (або їх єдності - хронотопу), можна успішніше побудувати модель художнього світу тексту, ніж у результаті скрупульозного аналізу сукупності компонентів художньої реальності».

Під час аналізу другого розділу «Понтій Пилат» роману Булгакова учні розмірковували над питанням: «Чому за спиною Пилата колонада, а за спиною Єшуа – яскраво освічена сонцем панорама Єршалаїму? Як довго продовжується допит? Як зображено рух сонця?»

Проводяться також уроки прогнозованого читання. Таким чином ми працювали над оповіданням А.П.Чехова «Скрипка Ротшильда». Учням пропонувалось передбачити розвиток подій у творі спочатку за назвою, а потім на основі ланцюжка ключових фраз. В результаті такої роботи учні були змушені більше уваги приділяти окремим словам, словосполученням. Зіставляючи авторський варіант твору і свої прогнози, учні мали можливість потрапити у ситуацію естетичного та етичного вибору, яка не нав’язує читацьку позицію (вчительську чи літературознавчу), а внутрішньо її проблематизує.

Не залишається поза увагою і елементи біографічного методу аналізу, що ґрунтується на дослідженні становлення та розвитку особистості митця, відтворенні живого образу майстра слова, його найближчого оточення. Наприклад, аналіз поеми А.Ахматової «Реквієм» не буде повним без знання фактів біографії автора. Під час роботи над романом О.Уайльда «Портрет Доріана Грея» учні отримують завдання дослідити, як позначилася особистість автора на образах Доріана Грея, Безіла Холуорда, лорда Генрі. Зрозуміти лірику Ф.Тютчева і А.Фета, не знаючи фактів їх біографії і поглядів на мистецтво, взагалі не можливо.

Основою будь-якого літературного твору вважаю СЛОВО, тому під час підготовки до уроку намагаюсь «поглянути на твір очима сучасного школяра», а це означає, що учням необхідно пояснювати значення слів. Особливої уваги заслуговують слова багатозначні: необхідно з'ясувати, яке саме значення слова мав на увазі автор. Це дає можливість «зрозуміти твір так, як розумів його автор». Але найкраще така робота відбувається під час вивчення твору мовою оригіналу.

Використання сучасних літературознавчих підходів до художнього твору сприяє вирішенню таких важливих проблем:

· стимулює інтерес до світової літератури і читання в цілому;

· створює умови для активного навчання учнів завдяки насиченій розумовій діяльності, що дає можливість творчо використовувати літературні факти, оперувати різноманітними мисленнєвими діями;

· формує вміння аналізувати художній твір з урахуванням елементів традицій і новаторства, світоглядних позицій митця;

· розвиває вміння визначати концепцію автора, естетичні вподобання письменника, відображені в художньому творі;

· стимулює потребу учнів до ускладнення пізнавальних завдань, ураховуючи бажання завершувати діяльність успішним результатом;

· виховує повагу до книги, до художнього твору, що є унікальною одиницею передачі інформації.

Детальніше на http://www.pomichna-rmo-rmsl.edukit.kr.ua

Попередня - Вверх - Наступна