Вчитель історії та правознавства Колісніченко С.В.

Істина любов історика до своєї держави, проявляється в суворій повазі до правди. (М.Костомаров)

Ці слова, сказані Миколою Костомаровим, ще в далекому ХІХ ст. не втратили актуальності і сьогодні. Але чи можна знайти правду в сучасній шкільній історії? Дане питання зацікавило не тільки мене, видатний вітчизняний дидакт Мисан К. в своїх працях навіть дав на нього відповідь. Вчений стверджує, що правди в шкільній історії немає і ніколи не було. Свою думку він аргументує наступними тезами: високий рівень заполітизованості історичної науки, низька якість підручників, технологічна слабкість навчальної літератури, часте використання формаційного підходу під час вивчення історії. Єдиним шляхом подолання цієї проблеми Мисан визначає, використання текстових першоджерел під час вивчення історії в школі. «Коли діти перестануть заучувати чужі думки, викладені на сторінках шкільних підручників з історії, на догоду тому чи іншому політику, а перетворяться на юних дослідників і аналізуючи першоджерела, самостійно знайдуть історичну правду. Тільки тоді, ми зможемо виховати істинного патріота нашої держави». Саме тому я визначив для себе методичну проблему «Формування творчої особистості учня шляхом використання текстових першоджерел на уроках історії»

Одним із перших, хто ще в середині ХІХ ст. запропонував відмовитись від заучування та переказування навчального матеріалу і перейти до дослідження історичних джерел за допомогою «реального» методу, був російський вчений М.Стасюлевич. Саме він уклав одну з перших шкільних хрестоматій з історії середніх віків. Відомі українські педагоги Н.Григор`їв, Я.Чепіга рекомендували вивчати історію на основі народних пісень, віршів, дум, усних переказів. Н.Григор`їв навіть уклав для школярів «Історію України в народних піснях та думах».

Останнім часом усе більше українських дослідників, що працюють у царині вдосконалення методики викладання історії, звертають увагу на необхідність активізації роботи з історичними джерелами. Особливе місце серед них займають писемні джерела, або, як їх іще називають, текстові. Низку наукових статей, методичних рекомендацій щодо використання писемних джерел у практиці навчання історії впродовж другої половини 90-х років ХХ – початку ХХІ ст. створили К.Баханов, А.Єрмоленко, Л.Задорожна, Т.Ковбасюк, В.Мисан та інші. Якщо теоретичний доробок в даній галузі постійно збільшується, практичних рекомендацій щодо застосування першоджерел на уроках історії обмаль. Розв’язуючи свою методичну проблему я спробував виробити алгоритм практичного застосування першоджерел на уроках історії, на основі теоретичних досягнень вітчизняної методичної науки.

«Учнівське дослідження історичного джерела— самостійна робота школярів з вивчення документів згідно з певним алгоритмом (схемою) за безпосередньої допомоги (консультування, коригування, спрямування) учителя. Варіант проведення учнівського дослідження як самостійної роботи без учительського втручання (практично-лаборатор­ної, практичної, контрольної тощо) можливий за умови, коли школярі оволодіють елементарними уміннями аналізу історичних джерел на основі тренувальних вправ, відпрацювання окремих прийомів тощо».

Розпочинати роботу з історичними джерелами варто ще в 5-му класі. Використання писемних джерел у практиці навчання історії сприятиме розвитку інформаційної, логічної, аксіологічної компетентності учнів. Використання писемних джерел сприяє розвитку критичного мислення юних дослідників.

П’ятикласникам доречно пропонувати спрощену схему аналізу джерела і звертати увагу на три основні моменти:

· Тип джерела;

· Вид джерела;

· Авторство і час появи.

Питання первинності, упередженості, достовірності джерел у 5-му класі не з’ясовуються, оскільки учні даної вікової категорії ще не здатні самостійно здійснити подібний аналіз.

На початковому етапі вчитель чітко ставить перед школярами завдання, визначаючи час його виконання. Наприклад: «Упродовж З хвилин уважно прочитайте документ. Зверніть увагу на осіб, які згадуються в тексті» або: «Упродовж 5 хвилин прочитайте документ і дайте відповідь на запитання: якій події присвячено цей документ?». Наступним етапом стане загальний аналіз, коротка, стисла характерис­тика цього документа згідно з пам'яткою.

Пам'ятка для стислої характеристики документа

• З яким документом маємо справу?
• Хто автор документа?
• Коли з'явився цей документ?
• Цей документ первинний чи вторинний?
• Цей документ упереджений чи ні?
• Чи можна довіряти цьому документу і наскільки?

Дана пам’ятка не є єдиним алгоритмам роботи з історичним джерелом. У сучасному навчанні історії існує низка підходів, на основі яких розроблено кілька пам’яток, що стосуються попереднього аналізу документа. Кожен вчитель повинен розробити пам’ятку для своїх учнів, яка б відповідала завданням, які ставить педагог перед вихованцями, індивідуальним особливостям дітей, їх схильності та інтересу до даної форми роботи.

В процесі оволодіння методикою роботи з писемними джерелами ми з учнями розробили універсальну послідовність аналізу першоджерела.

Послідовність аналізу першоджерела

• Прочитайте документ і проведіть його попереднє візуальне дослідження (обсяг, автор, умови створення);
• З’ясуйте, з яким документом маєте справу. До якого виду писемних джерел він належить? (офіційний документ, нормативно-правовий, публіцистичний, науковий, особистісно-індивідуальний);
• Визначте, коли цей документ було написано;
• Установіть, який це документ - первинний чи вторинний;
• Проаналізуйте джерело, дайте відповідь на теоретичні питання;

Наступним кроком в процесі роботи з писемними джерелами може бути практична (дослідницька) робота. При впроваджені даних елементів інноваційного навчання, слід розуміти, що для них характерна зміна функцій основних суб’єктів навчальної діяльності. Я перестаю бути основним носієм інформації, оскільки не ставлю перед собою завдання переказати, розповісти, передати. Учень не спостерігає за тим, як учитель пояснює, і не «споживає» готового матеріалу. Я тільки організовую пізнавальну діяльність школярів через дослідження історичного змісту за текстовим джерелом. Звичайно, попередньо запропонувавши алгоритми розв’язання проблеми, схеми роботи, надаю консультації під час дослідження.

Помилковим є твердження, що в процесі дослідницької роботи втрачається теоретична наповненість уроку, не вистачає часу на складання конспекту. Цю проблему легко можна вирішити через складання таблиці. У цьому випадку таблиця виступає своєрідною схемою узагальнення найсуттєвішого. Вона спонукає школярів звертати увагу на той зміст в документі, який потребує подальшого аналізу, порівняння тощо.

В 10-му класі в темі «Українська революція» вивчаються універсали УЦР. Додаткового часу на роботу з цими документами не виділяється. Я пропоную організувати роботу з даної теми таким чином:

І Універсал прочитати на уроці і колективно заповнити з учнями таблицю. А основні ідеї ІІ, ІІІ, ІV універсалів розглядаються учнями самостійно в процесі подальшого вивчення теми. Діти завчасно повинні отримати перелік завдань для самостійної роботи, текст документів і зразок таблиці, яку слід заповнити. (Див. додаток №2)

Звичайно, робота з таблицею не є універсальною формою фіксації навчального матеріалу. Зустрічаються теми і першоджерела які проаналізувати в такий спосіб незручно, а значить і не доречно. В такому випадку можна використати таку форму роботи як – заповнення анкети. В даному випадку документ буде проаналізовано детальніше, дослідження буде носити багатоаспектний характер, можна відшукати приховану інформацію.

Для того, щоб урок був одночасно цікавим і продуктивним для учнів, використовую ще й ігрові форми та методи роботи - навчальне моделювання. Адже це не лише категорія теорії пізнання, а й форма організації, спосіб, різновид навчальної діяльності. Більшість нетрадиційних уроків історії є результатом моделювання форми уроку. Наприклад, урок-суд, урок-конференція, урок-інтерв’ю. Моделювання можна успішно використовувати і в роботі з історичними джерелами. Особливістю такого моделювання є те, що воно базується на змісті історичного джерела. (Див. додаток №1)

Використання текстових джерел на уроках історії дозволяє зменшити негативний вплив навчальних підручників низької якості на навчальний процес, застосовувати активні та інтерактивні форми і методи роботи, підвищувати інтерес учнів до предмету, їх мотивацію як під час вивчення нової теми так і в процесі закріплення та узагальнення навчального матеріалу. Мої вихованці є постійними учасниками районних та обласних краєзнавчих конференцій, а учень який не вміє працювати з джерелами не зможе підготувати дослідницько-пошукову роботу. Вітко Ярослава стала переможницею районного етапу Всеукраїнської історико-краєзнавчої експедиції «Краса і біль України» (2008р.) Попроцька В. здобула перемогу в обласному конкурсі творчих робіт «Міжнаціональна толерантність», а Дубова Я. посіла третє місце в обласному конкурсі «Україна в Європі, Європа в Україні: очима молоді».

В подальшій роботі я планую удосконалювати методику використання текстових джерел на уроках історії, формувати нові вміння і навички в дітей, реалізовувати методику самостійної роботи з джерелом та само оцінювання під час комплексного аналізу текстового джерела.

Додаток №1
Підсумковий урок за темою «Перша світова війна»

«Лист синові на фронт»

Уявіть ситуацію, що ви — мати (батько) солдата, який воює на Східному фронті Першої світової війни. Ви живете в тилу, працюєте на військовому заводі з сьомої години ранку до восьмої вечора. За свою роботу отримуєте лише продуктовий пайок, якого на всю сім'ю не вистачає. Діти в сім'ї постійно хворіють. Умови життя — жахливі: будинок не опалюється, в кімнатах холодно, їжі не вистачає, на ліки, одяг немає коштів. Нещодавно ви поховали своїх старих батьків, смерть яких прискорили хвороби та виснаження... На днях ви отримали лист від старшого сина з фронту. Він пише:

«Люба мамо!
Тепер я знаю, що таке війна. Ми сидимо вже вісім днів у шанцях, і тут дуже холодно. Вже десять днів ми не їли теплої їжі, тільки галети з паштетом, бо польова кухня не може до нас доїхати. На горі біля нас лежить багато вбитих, Із 240 чоловік ще 40 лежить там. Моїм єдиним бажанням є якнайшвидше завершення війни...»

Джерто: Комаров 1С, Мисан В. та ін. Історія епохи очима людини. Україна та Європа у 1900—1939 роках: Навч. посіб. для 10 кл. — К.: Генеза, 2004. — С. 56.

Завдання: Напишіть лист від імені матері (батька) синові на фронт. Чи будете ви описувати в листі своє злиденне становище? А може, ви підбадьорите сина і напишете про щось оптимістичне, приємне, радісне?

Додаток № 2 Тема. Діяльність Української Центральної Ради в 1917-18 роках.

Завдання 1. Прочитайте Універсал (І, II, III, IV) і коротко заповніть таблицю.

Завдання 2. Яким ідеям приділено в документі найбільшу увагу? Що про це свідчить (періодичні повтори в тексті; виділення цих ідей окремим шрифтом; наголошення автором на важливості цих ідей тощо)? Яка ідея, на вашу думку, є найважливішою в документі і чому? Відповідь обґрунтуйте.

Завдання 3. Який з універсалів можна вважати найважливішим у справі розбудови Української держави? Чому?

Завдання 4. Про який з універсалів можна було б сказати: «Окремі ідеї цього Універсалу не втратили своєї актуальності й сьогодні»? Які ідеї універсалів актуальні для українського суспільства початку XXI століття?

Завдання 5. Порівняйте, як змінювався, згідно з універсалами, державний статус України упродовж червня 1917—січня 1918 р.

Завдання 6. Простежте за зміною відносин між Україною і Росією.

Завдання 7. Якою була владна модель (система органів влади) в Україні згідно з універсалами?

Завдання 8. Який з універсалів пропонує найповнішу програму соціально-економічних перетворень в Україні? В чому суть цієї про­грами?

Завдання 9. В який спосіб УЦР розв'язувала питання земельної власності? Яким верствам населення, згідно з універсалами, мала належати земля? Які верстви населення та політичні партії могла зацікавити аграрна програма УЦР, а в яких, навпаки — викликати невдоволення?

Завдання 10. Чи знайшли місце в універсалах УЦР питання налагодження виробництва, організації праці, соціального захисту робітників тощо? Відповідь на це запитання підготуйте у формі цитат з універсалів УЦР.

Завдання 11. Якими подіями викликане прийняття IV Універсалу УЦР? Як ці події описані в тексті Універсалу?

Завдання 12. Порівняйте зміст І та II універсалів УЦР. Які з ідей трактуються в цих документах по-різному? Чому?

Завдання 13. Порівняйте І, II, III, IV універсали УЦР. Визначте дина­міку державотворчих процесів згідно зі змістом універсалів. Спробуйте подати її графічно (у формі кривої). Які висновки можна зробити?

Схема аналізу універсалів УЦР

	І універсал (10.06.1917)	ІІ універсал (03.07.1917)	ІІІуніверсал (07.11.1917)	ІV універсал (09.01.1918)
Статус України
Організація влади
Аграрна програма
Розвиток промисловості
Соціальна програма
Національна політика
Військове питання
Зовнішня політика
Відносини з Росією

Більше інформації на http://kolicnihenko.moyblog.net/

Попередня - Вверх - Наступна