Помічнянська школа №1

Він був мудрець всім мудрецям на диво,
Навчав бо щастя і навчати вмів, -
Хто в ту науку вдатися насмів,
Тому велось довільно та щасливо./ Володимир Державин/

Колишній фронтовик, вчитель історії Юхно Яків Степанович більшість часу в школі ходив у військовій формі, і не тому, що не було що одягнути, а просто цим підкреслював вірність солдатському братству, ідеалам учасників Великої Вітчизняної війни. На його уроках ніхто не дозволяв собі байдикувати, слухали, занотовували, працювали з картами, привчались досліджувати історію рідного краю. Яскраві, змістовні розповіді про минувшину запам’яталися його учням на все життя. «Думати, думати і ще раз думати» - таким був його девіз, а життєвим кредо - слова: «Відшукай, порівняй, поясни!». І учні вчилися пояснювати різницю між подією, зображеною в художній літературі, кіно і літописі чи іншому будь-якому документі. А на засіданні гуртка, яке відбувалося щотижня, працювали з мемуарною літературою, збирали відомості про життя міста в різні часи, бо знали, що їх вчитель за дорученням Академії Наук України працює над історією міста для збірника «Історія міст і сіл Кіровоградщини». Багато документів слідопити, якими він керував, зібрали і передали місцевому музею.

Поряд із ним іще одна фігура - Манько Іван Якович, спочатку вчитель фізики, потім хімії, заступник директора з начально-виховної роботи. Саме він згуртував навколо себе колектив однодумців, вчився сам і вчив інших працювати віддано і творчо. Його не просто поважали, а обожнювали за вміння зачарувати предметом, вразити дослідом, розкрити особливість речовин і зоряного неба, пояснити роль фізики і хімії в розвитку нових технологій. Практика підкріплювалася наукою. Демонстрації проводив у формі досліджень, діяв за принципом «Подивись, поясни, запам’ятай». Максимально активізував навчальний процес, віддаючи перевагу самостійній роботі школярів. Учні вчили формули, розв’язували задачі, виявляли свої вміння на конкурсах і олімпіадах. Він працював по-сучасному, переймаючи все краще, що на той час було в методиці. У нього не було другорічників і завжди багато переможців районних, обласних та республіканських олімпіад. За високий процент навченості школярів, за успішну підготовку учнів до навчання у вищих навчальних закладах, за пропаганду власного досвіду йому присвоять звання «Заслужений вчитель України».

Йому будуть дякувати всі ті, хто обрав хімію і фізику своєю професією, а особливо Зубріцька Н., вчитель біології і хімії, в майбутньому керівник лабораторії залізничної лікарні, родини Чумаченка Б., зубного лікаря, Буйрова О., головного аптекаря міста і багато-багато інших.

В школі в 60-ті роки регулярно видавався збірник «Зерна педагогічного досвіду», на сторінках якого друкувалися роздуми педагогів про пошуки і знахідки, результати своєї діяльності. Вони намагалися відкрити віконце в свою творчу лабораторію, донести до своїх колег важливість пошуків на одвічні питання «Що?», «Як?», «Чому?». Серед перших дописувачів була Машковська Марія Василівна, прекрасний математик, надзвичайно закохана у вчительську професію. Вона не жаліла часу на індивідуальну роботу зі слабкими учнями, на кожного заводила картку, в якій вказувала на помилки, що допущені з певної теми, та який матеріал потрібно повторити. Перша її стаття - «Розвиток логічного мислення під час навчання математики», в якій вона розповіла про методику проведення лабораторних робіт і диктантів, про алгоритм складання задач з використанням місцевого матеріалу, про проведення досліджень алгебраїчних виразів, про те, як домагається 80% успішного засвоєння важких розділів програми. Її вихованці були постійними переможцями районних, обласних та республіканських олімпіад з предмету.

Цікавими завжди були матеріали вчителя української мови та літератури Тунік Лідії Петрівни про виховання любові до рідної мови, організацію та проведення роботи з учнями по темі «Люби і знай рідну мову». На думку вчителя: «говорити скаліченою мовою – все одно, що грати на розстроєній скрипці, все одно, що з дерева красуню різьбити тупою щербатою сокирою».

Завжди змістовними були повідомлення вчителя початкових класів Вербівської Ольги Лук’янівни та інших педагогів.

Традиції популяризувати секрети педагогічної лабораторії вчителів продовжуються і нині.

В школі видано збірку «Вчителем школа стоїть», «Майстри педагогічної справи» (з досвіду роботи учасників конкурсу «Вчитель року»), «Проблеми реалізації профільного навчання у загальноосвітній школі», різноманітні буклети і статті з досвіду роботи багатьох педагогів нашого навчального закладу.

Попередня - Вверх - Наступна